-
1 публічна лекція
-
2 public
1. n1) збірн. народ; публікаpublic at large, general public — широка публіка
the public are not admitted — публіка не допускається, вхід заборонений
in — публічно, прилюдно, відверто
2) громадськість2. adj1) громадськийpublic image — думка широкої громадськості (про когось), репутація
2) комунальний; громадського користуванняpublic facilities — місця громадського користування; підприємства громадського користування; засоби зв'язку, міський транспорт (тж public utilities)
public warehouse — амер. склад загального користування
public works — громадські роботи, громадські споруди
3) публічний, загальнодоступнийpublic day — амер. прийомний день для широкої публіки (в установах тощо)
public sale — публічні торги, аукціон
4) відкритий, гласний; прилюднийto make public — оприлюднити, розголосити, опублікувати
5) народний; загальнонародний; державний; національнийpublic domain — юр. державна власність
public law — державне (публічне) право
public officer — державний службовець, чиновник, посадова (службова) особа
public servant — державна (муніципальна) посадова особа
6) публічно-правовийpublic enemy — ворожа держава, ворожа сторона
public holidays — святкові дні; установлені законом свята
public house — бар; пивниця, закусочна, шинок
P. Record Office — Державний Архів
public relations — зв'язок із громадськістю; інформація про діяльність (організації тощо); реклама, пропаганда; взаєморозуміння між організацією (особою) і публікою; техніка служби інформації; служба (відділ) інформації; відділ зв'язку з пресою, прес-бюро
public relations officer — начальник (працівник) відділу інформації (установи, фірми); прес-аташе (посольства); агент, представник (кінозірки тощо)
public school — закритий приватний привілейований середній учбовий заклад (у Великій Британії); безплатна середня школа (у США та Шотландії)
* * *I ['peblik] n1) народ2) публіка; громадськість3) ром. cкop. від public houseII ['peblik] a1) суспільний, громадський2) народний, загальнонародний3) комунальний, комунального користування; громадськийcertified public accountant — cл. дипломований присяжний, бухгалтер, аудитор
4) публічний, загальнодоступний5) відкритий, гласний6) державний, національнийpublic bill — публічний законопроект; законопроект загальнодержавного значення
public assistance — cл. державна грошова допомога (біднякам, старим, інвалідам, дітям)
8) загальний -
3 inception
n1) початок, починання2) публічна лекція на здобуття ученого ступеня (у Кембриджському університеті)3) біол. поглинення* * *n1) початок2) icт. здобуття наукового ступеня3) бioл. поглинання -
4 prelekcja
ж публічна лекція -
5 лекция
лекція. [Не вивчиш лекції, - професорі й слова не скажуть (Н.-Лев.)]. Публичная -ция - публічна (прилюдна) лекція, відчит (-ту). [Бував в українському клубі на всяких відчитах та рефератах (Н. Рада)]. Читать -цию о чём - читати (реже викладати) лекцію про що. [Чи мав-би я йому викладати довгу лекцію про етимологічне словотворення? (Крим.)]. Читать -ции по языковедению - читати лекції я мовознавства, викладати мовознавство. Слушать -ции, ходить на -ции - слухати лекції и лекцій, ходити на лекції.* * *ле́кція -
6 Соловйов, Володимир Сергійович
Соловйов, Володимир Сергійович (1853, Москва - 1900) - рос. філософ, поет, публіцист. Син історика С. Соловйова. Учень Юркевича. Докт. філософії (1880), С. не зробив академічної кар'єри В. икладацька діяльність, до якої він не мав внутрішньої схильності, мала епізодичний характер. У 1881 р. С. заборонили читання публічних лекцій. Видатний мислитель і непересічна особистість, С. в історії рос. філософії посідає особливе місце. В його особі остаточно склався той тип вільного релігійного філософування, що визначив самобутність і специфіку подальшого розвитку рос. філософії. Головною метою філософських пошуків С. є практичне перетворення світу на основі принципу всеєдності, органічного синтезу цільного знання, цільного життя і цільної творчості. Запорукою здійсненності такого перетворення є, за С., наявність усеєдності у підвалині всього, що існує, - Абсолютного Всеєдиного Сущого, триіпостасна побудова якого виявляється у трьох модусах буття (воля, уявлення, почуття), діяльності (життя, знання, творчість) і самої позитивної всеєдності (Благо, Істина, Краса). Стверджуючись теоретично у цілісному знанні як синтез емпіричного, раціонального і містичного пізнання, як універсальний синтез філософії, науки і релігії, всеєдність реалізується як втілення Абсолютного у Всесвіті. Релігійний естетизм є характерною ознакою не тільки метафізики всеєдності С., розгорнутої як софійне вчення, а й як притаманний рос. релігійній філософії срібного віку в цілому. Філософія С. постає як результат глибокого переосмислення світового досвіду філософування на ґрунті святоотецької традиції, а ідея всеєдності становить життєдайний центр його релігійно-філософських пошуків у різні періоди творчості. Перший - підготовчий, суто умоглядний (70 - поч. 80-х рр. XIX ст.) - відзначений побудовою С. метафізичної системи, теоретичним обґрунтуванням вихідних засад його релігійно-філософського світогляду. Другий - церковно-публіцистичний (поч. 80-х - серед. 90-х рр. XIX ст.) - надиханий утопічним ідеалом всесвітньої теократії, підпорядкований пошукам засобів справжнього здійснення християнського ідеалу цілісного життя. Третій період - позитивний, синтетичний (серед. 90-х - 1900 рр.) - позначений занепадом утопічних ілюзій, заглибленням і розвитком релігійно-філософського світогляду, історико-філософськими студіями, переглядом ранньої метафізичної системи, що був обірваний передчасною смертю С. Ідеї С. справили великий вплив не тільки на прямих його послідовників - братів С. і Є. Трубецьких, раннього Флоренського, Вулгакова та ін., а й значною мірою стали стимулом і орієнтиром подальшого розвитку рос. релігійної філософії.[br]Осн. тв.: "Читання про Боголюдство" (1877 - 1881); "Історія і майбутнє теократії" (1887); "Сенс любові" (1892 - 1894); "Виправдання добра: моральна філософія" (1897); "Життєва драма Платона" (1898).Філософський енциклопедичний словник > Соловйов, Володимир Сергійович
См. также в других словарях:
Стародуб, Татьяна Сергеевна — Стародуб Татьяна Сергеевна Стародуб Тетяна Сергіївна … Википедия